Читателей на странице:
Зима наряд свій білий від кутюр
Частіше змінює на примітивний.
Він їй не личить, такий похмурий…
Цей стиль для неї не властивий.
Пальто сіреньке, шляпка, рукавички.
І парасолька велика темно- сіра,
Не модні, без підборів, сірі черевички.
Ступа в них по калюжах діва мила.
Та теплий білий кожушок – така краса!
Розшитий намистинами і сріблом…
З під капелюшка білого руса коса
Ледь припорошена сріблястим снігом.
Ось цей наряд їй, звісно, до лиця.
Вона ж у ньому справжня королева!
І наші зимонька чарує в нім серця.
Холодним подихом сніжинок з неба.
Дякую, пані Зою, за чудові барви Вашої поетичної душі! Вірш чудовий. Бажаю Вам гарної зими. наснаги на нові поетичні твори. З повагою.
Дякую від душі!
Дякую, пані Зою, за чудові барви Вашої поетичної душі! Вірш чудовий. Бажаю Вам гарної зими. наснаги на нові поетичні твори. З повагою.