Читателей на странице:
Жіноча в осені натура,
Буває часто вередлива,
Бува плаксивою, похмура,
Та все ж вона така красива!
Постійно змінює свій одяг
І любить ним похизуватись.
Як в зеркалі, у синіх водах
Собою хоче милуватись.
Багрянцем може чарувати,
Всю ніч кружляти з вітром в танці,
Осінній блюз для нас зіграти,
Скупатися у росах вранці.
Дерева в лісі роздягає…
Стоять оголені сором‘язливо.
Останній лист із них зриває
І посміхається грайливо.
Жіноча в осені натура…
Її повадки не вгадати:
То веселиться, то понура-
Такою й будем пам‘ятати.