Читателей на странице:
Ранок шибку прострелив,
кліпнув віями сад,
зажурились озера –
завтра вже листопад
усміхнеться зрадливо,
вітру крикне: «Бісись!,
на красу чарівливу
зовсім ти не дивись,
познімай позолоту
всю сусальну з дерев,
викинь геть у болото,
не шкодуй королев,
запряжи чорні хмари –
хай по небу промчать
їхні коні-примари,
темна сила і рать».
А сьогодні ще жовтень
сонцесяйно завис,
ой, який же він красень,
лиш дивуйсь і дивись!
Світлина з мережі Інтернет