Читателей на странице:
О, як люблю ці барви світанкові!
Коли у передранню сонце ледь
Твої промінчиком торкає коси,
А вітерець угору їх здійме.
Царить довкола золотава осінь,
Переливається краса в росі.
Ще зранку ніжно радість нам приносить
У світанковій сонячній дузі.
Тебе легенько знов поцілувати,
Не розбудити із солодких снів.
У світла блискітках ранкові цятки,
Ще як ледь-ледь день тільки заяснів.
Чіпляються за тіні мерехтливі
Кохані мрії гарних почуттів.
Неначе осені казкове диво
З самого ранку бажано зустрів.
Мені приємно відчувати свіжість
І запахи осінніх цих листків.
Вони мов прянощі у тісті ніжнім,
Горить як тіла ласка на лиці.
О, як тебе блаженно я кохаю!
У осені жіночий гойний шарм.
Цю мальовничість змалював лиш скраю,
А скільки далі дасть снаги душа.