Читателей на странице:
Осіннім пензлем серпень вже малює:
Впліта корали в коси горобини,
Йому у жовтій шапці соняшник позує,
Червоним майорять жоржини.
Проте і літніх фарб залишив:
Для неба – літню синь-блакить,
Траву смарагдами він вишив,
У квітах вся палітра фарб бринить.
Над ними бджоли–трудівниці ще літають,
Не хочеться їм літо відпускати.
Ще цвіркуни всю ніч співають
Та заважають іноді нам спати,
І кличуть небом милуватись
(У серпні неймовірний зорепад!),
І подумки бажання загадати,
З коханим вийти на побачення у сад.
Насолодитись хочеться ще літом,
Було щоб взимку що згадати.
І хоч хизується осіннім серпень квітом,
Та з літом нам доводиться прощатись.