Читателей на странице:
Вступило літо у права,
Нарешті сонячно знов стало,
Така велика вже трава,
Заквітчано вона заграла.
Іду по пояс у траві,
Руками гладжу квіти ніжно.
Ох трави, трави степові,
Як на душі спокійно, втішно.
Бо це моє – безмежне, чисте.
Йду, як в дитинстві – босоніж,
Все шовковисте і барвисте,
Трава з квітками впереміш.
І спів птахів, і запах квітів –
Так гарно літом у степу!
Немає кращих в світі ліків,
Ніж край, в якому я живу.
Пишу про нього я з любов’ю,
Він в душу глибоко проник,
Він є живильною водою,
У світ безмежний – провідник.