Читателей на странице:
Чарівний захід сонця над горою…
Край неба полум’ям горить.
Вдивляємось у даль з тобою –
Така чудова, неповторна мить!
Нема однакових світанків,
І захід сонця теж мінливий,
Дивує він багряністю серпанків,
І небом простилає шлейф ледь сивий.
Над ним рожевими фламінго,
Хмарки пухнасті нависають,
Із вітерцем кружляють в танго,
Нас неабияк забавляють.
Щодень ці гори сонце проводжають,
Воно, утомлене, іде на відпочинок,
А вранці вони знов його вітають,
Ранковим блиском росяних краплинок.
Міняється багато поколінь,
Але за обрій сонце йде незмінно
І огортає Землю ночі тінь,
А новий день наступить неодмінно!