Читателей на странице:
Чутливі губки, ніжна шкіра,
А вії наче птаха крила,
Махне здається й полетить,
В очах солодка, ніжна мить.
Ця дівчина, як справжня квітка,
Красуня ця неповнолітка,
Магнолії подібна ранній,
Їй бути першій, не останній.
Вона ранкова, як роса,
Що збуджує палкі бажання,
І недоторкана краса,
Несе в собі зачарування.
І навіть ніжний вітерець
Її торкнеться, щоб відчути,
Цнотливості святий вінець,
Так було, є так має бути.
Невероятно нежно и легко! Изумительная красота!
Светланочка, читала и восхищалась!
Всех благ, любви и счастья Вам и Вашим близким.
Моё БлагоДарение, дорогая Людмилочка.