Читателей на странице:
Серед ночі прокинулась… Не спалось.
Здалось, побачила тебе я уві сні…
Місяць-човник у небі гойдався.
Зіроньки-сестри всміхались мені.
Думки попливли у вишневий той сад,
Де конвалії ніжні, п*нка матіола.
Де альтанку обплів старий виноград.
Де свідок кохання — з пелюсток віхола.
Прокинулась… Більше не спалось…
Чи наснилось мені? Мабуть — ні!
То Ліра зі мною уві сні привіталась,
нашепотіла вона про кохання мені…