Читателей на странице:
Завчасно б це вдалось збагнути,
У почуття ввійти, а не пірнути.
І зрозуміть різницю в цьому,
Здавалося б, у вислові простому.
Кохання сік солодкий п’ють усі,
Воно приходить враз у всій красі,
Таке яскраве і таке завзяте,
Вдягаючи тебе в прекрасні шати.
Воно зриває час, і не збагнути,
І з головою хочеться пірнути,
Але в коханні є свої глибини,
Тож краще увійти, щоб не загинуть,
Не випити той сік за одну мить,
Смакуючи, повільно його пить,
Насолодитись сонячним теплом,
Щоб сік з роками став вином.
І ось тоді відчути справжній смак,
Скажіть, чи то не є вже так?!
Коли ті почуття стають стійкі,
Їх перевірили давно роки.
І міцність справжнього вина
В ніжних обіймах випити до дна.
Цю мудрість слід лише збагнути:
«Любити, дихати і поруч бути!»
Очень уютно на душе от стихотворения! Превосходно!
Моя сердечная благодарность! Светланочка, желаю вам всего самого доброго, светлого и прекрасного!
Спасибо, дорогая Людмилочка, за созвучие душ.