Читателей на странице:
Господь на тебе так чекає,
Коли відкриєш серце ти.
Для Нього бо єси коханий,
Хотів як навіть відректись.
Він знає всі твої тривоги,
Недоліки і мрії всі.
Як часто забував за Бога
В яскравих лестощах краси.
Бажав собі якогось щастя,
Що не сумісне доброті.
Євангеліє чи звіщати
Між люди йти хотів?
А поведінка була горда,
Гріхи чужі лиш викривав.
Тоді сам падав там повторно,
У Господа був піт кривавий.
Він за дрібний переступ мучивсь,
За той здавалося малий твій гріх.
Як нетерпляче всяк бундючивсь,
У гніві невиправному горів.
Із звичками поганими боровся,
Шукав шляхів до щастя, де любов.
Хотів тепла і ніжності від сонця,
Бо в глибині душі чекав Господь.
Там виникає радісне сумління,
Запевнення на щодень для душі.
Не будьмо нині праведні сумними,
Ми грішні усміхнемось у житті.
На Божу волю покладімось,
Він краще знає стимул наш.
Йому довірмося й любімо,
В час зоряний останній шанс.
Замечательно, чудово!
Дуже дякую!