Читателей на странице:
Зима ще не здає свої редути,
А вперто ще розширює кордони.
То сніг іде, то вітер стане дути,
В заледенілі гілля нишком дзвонить.
Летять собі сніжинки і вирують,
І чудернацькі створюють наліпки.
Тоді натхненно у свята віншують,
Щоб веселіші були люди тільки.
Відтак теплом ділились і не мерзли,
А співчутливо всім допомагали.
Розтопить кригу як гаряче серце,
Щоб зрозуміли сенс ті при мангалах.
Красу природи звідають з любов’ю,
Спізнають відчуттям життя предивне.
Свою убогість тіла усвідомлять,
Душею небо зможуть прихилити.
Заможністю не варто хизуватись,
Холодним виразом свого обличчя.
Не обкрадати світ, а цінувати,
Пора би ввічливості вже навчитись.
Узимку теж тепло і радість мати,
Як ті птахи, що туляться в гніздечку.
І Бога, і людей, і світ кохати,
Бо щастя справді зовсім недалечко.