Читателей на странице:
Недоспівана пісня, як скрипка,
Що зриває від серця струну.
У сльозах вона, але не схлипуй –
Перемінюється у весну.
Роздала подарунки із неба,
Була щира душею сама.
Відійшла в небеса вже Інелла,
Наче сонце, вона не сумна.
Та на крилах злетіла, бо ангел,
Її вірші залишились нам.
Як прекрасний цей світ покохала,
А солодощі слів на вустах.
За життя просто не церемонься,
Але встигни – добро передай!
На долоньках її – світло сонця,
А душа переправлена в рай.