Читателей на странице:
Кружляють сріблясті сніжинки
Довкола в забавнім танку.
Видіння на вигляд, як жінка,
Принаймні побачив таку.
Метелиця марево сіє,
Відтак загадкова зима.
Вона наче жінка красива,
Однак чому досі сама?
Проплакані сльози в кутинках,
На щоках рожева краса.
Прекрасна, звичайна, вродлива,
Жіночна, пригожа, проста.
Можливо чекає на ніжність,
Відчути кохання з тепла.
А личко таке білосніжне,
Хоч молодість майже пройшла.
Її чарівлива усмішка
Миліша за сонечка блиск.
Насмілися гойною трішки
Себе шанувати колись.
Кохати жагучо достойна,
Пестливі почути слова.
Життя своє мати пристойне,
Але не лишайся сама.