Читателей на странице:
Шукайте Його на іконах
І у повсякденному нашім житті
Обов’язки ревно виконуйте,
Насамперед вірність складіть.
Не дайте убити дитяти,
Шануйте, як подих — любов.
І Богові будете вдячні,
Який до нас в гості прийшов.
У тиху різдвяну годину
Нехай запанує там мир,
Щоб пахощі хвої з ялинки
Всю ненависть гнали в пустир.
І чвари забулись холодні,
Нехай ми в любові зростем.
Для прощення можна сьогодні
Гріхи всі прогнати у степ.
Щоб діти не бачили воєн,
Жахливих тих наслідків зла.
Здоров’я бажайте для хворих,
Добро хай панує щодня.
Провісником щастя людини
На світі є тільки Ісус.
Під виглядом тої дитини,
Де мати сильніша спокус.
Не дала з під серця наруги,
Плекала в дорозі під хрест.
Щоб Добру Новину послухав,
Світанок росою воскрес.
На благість спасіння існуємо
У радості й горі щодень.
Роздерті небесні вже сутінки
Від світла спалали ущент.
З нагоди подій урочистих
Відновлень дитинства душі,
Тих намірів світлих і чистих,
У дім ми хліба побіжім.
Його породила в дорозі
Матуся, й сповила у яслах.
Яскиня за прихисток босим,
Бо місяць у зареві ясний.
А небо чорнильне розлите
Навік пам’ята пастухи.
Як серце підкаже робити,
Отак, далебі, поступи!
Серця простотою дитячі,
Шукаємо в них правди знак.
Як суть прототипу неначе,
Зиск Істину вічну пізнав.
На серці — легіт, стан той дивний,
«Що вже живу не я — Христос!»
У тій малесенькій дитині,
В облатці на долоньці ось.
Сімейства центральною віссю
До святости поклик огов :
Христос народився!
Славімо Його!