Читателей на странице:
Ніби вчора недавно зима,
Запах хвої і гурт карнавальний.
Давно заклади позачиняли,
Та зосталась чомусь ти сама.
Розчинилось кохання у сні,
Наче марево спрагле з видіння.
А хотілося далі радіти,
Дочекатись неділі весни.
Закінчились зимові свята,
Не побити серця б іграшково.
Може потім дива ті нашкодять –
По складах: я не той, ти не та…
Не забудь тих щасливих хвилин,
Що проведені разом минули.
Як порожні медові загули,
І хто кого з нас відпустив?