Читателей на странице:
Цей день малює невимовне щастя,
А, втім, і — дні всі, лише варто зрозуміти,
Що у житті важливий кожен подих,
Розпалює в душі любові він багаття!
Ми народились, правда, вже щасливі,
Хто може відібрати почуття ласкаві?
Як спраглі закохатися щосили
Подарувати часточку від свого щастя.
Ти вже щасливий, можеш бачити і чути…
І хтось чекає на твоє важливе слово!
Ти маєш змогу у житті потрібним бути…
Лиш людяність візьми тут за основу!
Найбільше щастя — віддавати, а не брати.
Найкращим поділіться тим у повсякденні,
Дозвольте народитися і покохати,
Щоб посміхнулось сонечко у синім небі.
Цінуй моменти, їх не повернути.
Не зневажай, пробач і — відпусти!
І не потрібно надто гордим бути,
Так важко по життю одному йти!
Відклич, щоб навертатися, сумління,
Не затуши надії догоджа,
Щоб заспокоїтись перетерпіло
Аби блаженною була душа.
Дарую ці слова, усім хто їх чекає…
Й даремно те, як не знайомі ми.
Ви не одні, є Той хто вас кохає…
Погляньте в небо, там є Той, кому потрібні ми!