Читателей на странице:
Зіграй мені по нотах
Розпещене кохання.
Мелодію, що потай
З розпечених тих клавіш.
Здіймалися угору
всі виступи й узвишшя.
З похилого шезлонгу
відчутно, як ти дишеш.
Легкі і ніжні форми
зефіру, пасти й клеру.
Дозволь припасти кровно
до вигинів Венери.
В очах темнішає, погляну,
А доторкнуся, ожива.
Ті груди певно з порцеляни,
Їх смакував би і жував.
Допити келих доповна,
Спокусу випустить на волю
Сьогодні я собі дозволю,
Бо дуже гарна є вона.
Це куртуазне дефіле
Твоє неначе квітколоже.
Гойдливе тіло мов пливе,
Заручником я стати можу.
Бажання снить прагучих стегон,
У норові чіпає плоть.
Млостить і гупає нестерпно,
Вже лещень тих не побороть.
Не викликай бажання хтиві,
На безсоромні вчинки звеш.
Ті погляди захолодили,
Бунтує в серці жвавий треш.
А ми любилися взаємно,
А ми любили світ безмежний.
Шалено падали доземно,
Вставали тихо, обережно…
І хай у вас усе гаразд,
І ви хотіли, і могли.
І щоб багато було раз,
Щасливі разом щоб були!