Читателей на странице:
Марія, яка усміхається,
мов сонечко ніжне світанком.
«По Слову Твоєму хай станеться! »
Навчімось від Неї кохати.
Вона пережила у болях,
а серце розранене тисло.
Була досконала любов’ю,
тому стала Мати Пречиста.
Як серце відкрите на Бога,
а усмішка духа підносить,
то легша життєва дорога,
душа чого тільки попросить.
У квітах святеє обличчя,
єство, що окутане в хмарах.
Усмішка оця як Їй личить,
тривогу Свою приховала.
Улюблена наша Матуся!
Дбайлива, ласкава, кохана!
З Тобою постійно ми мусимо
Усе пережить до остатку.
Надія на краще ясніє,
Довірмося тільки Марії.
Напрочуд яка ж Ти красива!
А серце аж благоговіє…