Читателей на странице:
Від труднощів на скронях посивілих
Ознаки з’являться пережиття.
Забаглі жадобливо на посілість,
До упередження, час переждав,
Ховаємо збагачення у скнарість,
За зорями квапливо біжимо.
Насуплені від заздрощів під старість,
Забудькуваті, значить що любов.
Укоронований вінком терновим
Стає поміж юрби людей Христос.
Серця забруднені гріхом недобрим,
Заразливо тих пагуб не рознось.
Не поспішай осудливо картати,
На бичування совість повести.
Не вміємо по-справжньому кохати,
Для чого ті обмеження й пости?
Як покепкуємо невдовзі з бідних
І викликати будемо в них гнів.
Понурі, присоромлені і зблідлі
Обличчя будуть сиріт, хворих, вдів.
До понівечення терзати душі,
Від хресної дороги відректись.
Добром з ошатністю торкнутись,
Як прокажених зневажати вниз.
Забракло хліба і любові,
А гідність піднята на хрест.
Череповище смуг летовищ,
Асфальтом напис: Бог помер.
Стремись любити і померти,
Щоб потім заново воскрес.
Вознестися на хмари в небо,
Коли здіймеш заквітлий хрест.
Але допоки жити будеш,
Пізнаєш радість і біду
Взірець візьми на кожні будні,
Любити на меті тому.
Бо часто горе нас єднає,
Щоб так пізнали ми любов.
Один лиш Бог всю правду знає,
Щоб світлий шлях свій віднайшов.