Читателей на странице:
Поглянь на витвір зимової казки,
Красою виділяється ві сні.
Не хочеться на завтра щось відкласти,
Коли укриє заметіллю сніг.
Твої прозорі поруч гарні очі,
В них срібна відобразилась зима.
Мене утримують ці довгі ночі,
Кохання зоряне тебе займа.
Окрилено здіймаються сніжинки
Від подуву збентежених вітрів.
Тремтливу ніжність чарівної жінки
Узимку ніччю заново відкрив.
Не відпускатиму тебе до рання,
Сором’язливих пуп’янків мімоз.
Зірки на небі будуть догорати,
Як пестить візерунками мороз.