Читателей на странице:
Білим присудом засніжено,
Очі коле гола правда.
Серце на морозі краду
В найпрекраснішої дівчини.
Дотик топить сніг і вилиці,
Крижаної квітки сльози.
Чорна тінь не заморозить,
З горішнього сонця виллється.
Вип’ємо з одного черепа,
Наче скіфи серед степу.
Обійму за плечі тепло,
Посягну на любість встелену.