Читателей на странице:
Холодна, тепер холодна.
Погляд крижаний…
Сама, наче із льоду.
І в душі заметіль.
Паморозь вкрила вії.
І волосся покрила…
Холодні, холодні долоні.
Наче і не любила…
Між ними не тане лід.
Здається, вже все минуло.
Лишився лише слід,
Та все ж вона не забула.
Глибоко в серці живе
Вогник кохання, теплиться.
Він говорив, що серце її кам*яне.
А воно на шматочки рветься.