Розгортає серце, як сторінку

Читателей на странице:

717

Розгортає серце, як сторінку,
Невимовна туга сльозова.
Розрива сорочку намокрілу,
Недочитаний як фоліант.
У пошарпаній тій палітурці,
Витерте письмо вже аж до дір.
На обкладинці життя понуре,
Ще невдовзі витвором радів.
Заховаю в шафку бережливо,
Як букіністичний екземпляр.
Скільки на віку ми пережили,
І мільйон переглядів є зазвичай.
Не цікаво гнати поривання,
Почуття розчулені трясти.
Кінчики на пам’ять загинати,
З титулки розклеєні листки.
Дорожитимеш отим виданням,
Малотиражованим колись.
Закладку з пелюстки переставлю,
Найулюбленіший серцю лист.