Читателей на странице:
Наш світ пречудовий і милий.
Є гарна природа і ми.
Як серцем до Бога любили
Щасливо і спільно іти.
Аби тільки мати нам спокій.
В обитель душі клич любов.
Добро у чесноті високій –
До щирого серця промов!
Не треба так запобігати,
Багато бажати собі.
Якщо вірно будеш кохати,
То дасться найкраще й тобі.
А сонечко тепле пригріє,
Хмаринки розсіють журбу.
Рясними зійдуть нам надії,
Наживо бач душу живу.
Дарунок мов – ясна усмішка.
І світло зробилось навкруг.
Кожна буде справа успішна,
Коли поруч найліпший друг.
Тоді може все пощастити,
Як зичиш комусь доброти.
У злагоді радісно жити,
За Бога як не забув ти.