Читателей на странице:
Ішов з надією до тебе, мила,
крізь грози, буревії і сльоту.
Вітрами позад дерева шуміли.
Дощем промокле листя на льоту.
Але у серці грівсь завжди любов’ю,
яку на відстані я відчував.
Твоя душа знаходиться зі мною,
коли кохаєш, то вона жива.
Неначе сонце або ясні зорі
дорогу вкажуть щирі молитви.
Твій світлий образ зустріч нам прискорить.
Заради Бога вірно так люби!