Читателей на странице:
Запраг до твого падко тіла,
Мов навіжений пристаю,
Звідкіль нас мамця породила,
Зацілував красу твою.
Принадне личко рожевіє,
Вуста пелюстками ці звий.
Ця ніч стає як божевільна,
Язик лукавий, а німий.
Проникнути бажа у лоно,
Наввипередки доганя.
Збивати слащені поклони,
Вмиротворившись аж до дня.
Знаходити у такт рухливість,
І за собою повести.
Впорядкував світил приливи,
Зацькуй вуста собою ти.