Читателей на странице:
Мені снилась біленька голубка,
воркувала про долю мою.
Як при зорях цілунки у губки
я коханій уніч роздаю.
Ніби шелестом тихого вітру
ти до мене, кохана, ідеш.
Це підкралась любов непомітно
поміж трав ще не скошених меж.
Тільки гляну в ті милі я очі,
то затьохкає серце моє.
Воно ревно благає щоночі,
бережливі чуття віддає.
Наче хвилею повної річки,
що до берега пристрасно б’є.
Обійняти бажає зустрічно
щиросердно все тіло твоє.
Невимовні ці червлені губки
ніжним дотиком перепини.
Вони хочуть, щоб їх приголубити,
голуб’ятка мов пнуться у сни.