Читателей на странице:
Осіннє листя шелестіло,
погнали хмари десь вітри.
За обрій сонце ще не сіло,
заграву сонячну відкрий.
Душа засмучена чекає
на ніжність серця і тепло.
Їй бути хочеться коханій,
щоб добре на душі було.
Пожухле листя вітер носить,
мрячить як – прохолодний дощ.
Зненацька увірвалась осінь,
надій моїх не поторощ.
Життя об’явлене вирує,
шукає щастя кожну мить.
Золочені підносить вруна,
на вітрі між дерев шумить.
Прокинулось у гарній квітці,
до сонця тягнеться хутчій.
Кохання прагнемо в цім віці,
не затамовуй, не мовчи.
Не дивлячись на різну пору,
радій, кохай і знов живи.
Покликані в простій любові,
йти двоє в радості й журбі.