Читателей на странице:
Ось вона, сонячна осінь,
Вишукана і розкішна.
Стиглість пахучу розносить,
у подарунках здебільше.
Пишна і золотокоса,
наче чарівність жіноча.
Випали ранішні роси
блискітками все на щоках.
Квіти твої запізнілі
милі і вельми прекрасні.
Ніжність жіночого тіла,
як потребуюче ласки!
Спраглий краси я тієї,
що осяває собою.
Хочу відозви твоєї,
щоб обіймати з любов’ю.
Ллєш соковитість фруктову,
легким серпанком п’янію.
Млосно розходиться втома,
пристрасть, про котру я мріяв.
Жадність жагучих цілунків,
дотиків ясного сонця.
Просто у червлені губи
дівчини, любі для хлопця.
Дивне насправді кохання,
що не підвладне на роки.
Порами року провадить,
ще ого-го є нівроку!