Читателей на странице:
Спокушає цей запах жіночий,
Він погубить і губи, і очі.
Через те просто соромно стане.
Задивився так пильно на гарну.
То м’який, а то солодкуватий
Тане в роті, солодка мов вата.
Як з хмаринки блакитна волога,
Вічі з квітів, мов очки волові.
Переймає вже подих глибокий –
Захмелілий п’ янкучий неспокій.
Роздирає на грудях білизну,
Чимсь гарячим на шкіру мов присне.
Закохає ходою урочо
Саме ніжно проводити ночі,
Тільки трішечки темно і тісно,
Та пестливо ще награна пісня.
На обличчі родима родзинка
Спромоглася рожево розцвісти.
У тремтячі накине контрасти
Попри несхаменучо кохати.
Передденної пристрасті мука,
Та не цілодобова розлука.
Навіть зацілувати очима,
На поблажку дарма не очікуй.
Ти на ласку рясну не скупися,
Хоч ковточком роси закропися.
Її насолодися красою,
Серед ясного неба грозою.
Як алюзія марева панни
Серпанкового дійства кохання.
Робота італійського художника Pier Toffoletti.