Читателей на странице:
У кожної жінки є в серці любові струна.
І не важливо осіння чи зимова вона.
Але все одно в неї очі зелені
І весноцвіття – в душі у неї.
У кожної жінки – свої причали.
Хай річка у кризі – її кораблі не стали.
Пливуть вони в гавань любові і щастя,
Що є найсвятішим, її є причастям.
Вона – Клеопатра, вона – Галатея,
Вона – Афродита і квітка лілея,
Що створена Богом з Адама ребра.
І стільки в ній світла, і стільки добра!
Нехай перед нею розстеляться зорі,
Ромашки цвітуть і удома, і в полі.
Духмяно фіалка її хай п’янить,
Весняний струмок в душі хай дзвенить,
Співають для неї нехай солов’ї
І світяться очі від щастя її.