На дворі осінь проходжає

Читателей на странице:

559

На дворі осінь проходжає,
володарює з кожним днем.
Сади отінить в різні фарби,
щось інше вбратись підбере.
Від сонця променями ткати,
дощем розбавлює блакить.
В яскравих кольорах кохати
оці життя чудові миті.
Не пропусти дрібні моменти,
запам’ятати збережи.
Це зоряне осіннє небо
і виднокілля на межі.
Бери під руку свою осінь,
у сквері з нею шпацируй.
Кохання невловиме ось і
застало в пору чарівну.
Мені така ти гожа й люба,
яку намріяв був колись.
Хоч вітер роси всі розхлюпав,
але веселку спустить вись.
Пригорну з літепла долоні,
торкнусь губами до щоки.
Розчулюся теплом доволі,
прикриють хмари дощові.
А ти прекрасною явилась,
серпанком світанковим знов.
Неначе пташки білі крила.
Не відлітай у вир, любов!