Читателей на странице:
Грає серпень на скрипці прощальну мелодію літа,
Прийде час і сховають в валізи яскраві наряди квітки,
А сьогодні вони ще вальсують в обіймах серпанку,
Хоч і зблякли від пекучого сонця їхні брошки-листки.
З кожним днем усе менше стає блакиті небесної,
Лелеки з насиджених гнізд відлетіли у вирій давно.
Мені з літечком милим так прощатись не хочеться,
Хоч вже смуток за ним у відчинене стука вікно.
Трогательные, мелодичные, восхитительные строки!
Валечка, замечательное стихотворение!
Радости Вам, мира, успехов и счастливой осени.
Благодарю, Людмилочка!