Читателей на странице:
Вона назвала його Орфеєм.
Він у відповідь мовив Фея.
Як весна несла свою воду,
Закохалася в його вроду.
Її серденько тепло мліло
Від кохання, що так горіло.
У вогонь із ним полетіла –
Нерозумна була і сміла.
А потім відчула тривогу –
Перейшла інша дорогу.
Не діждалась свого причастя –
Загубила вчорашнє щастя.
Чудесное, мелодичное, лиричное стихотворение! Прекрасно!
Валентина, новых Вам творческих идей и большого счастья!
Благодарю за приятный комментарий и пожелание!