Сонце піднялось угору

Leon Clerk

Читателей на странице:

Сонце піднялось угору,
Позад заграву лишив,
Зафіксував, як фотограф,
Радісну згадку душі.
Хмарки обірваний клаптик
З вітром помчав навздогін.
За небокрай десь неквапно
Промінь його золотив.
Ранку вразливого вихлюп
На почуття повпливав.
Серце закохане, виглянь,
Приймеш шматочок тепла.
Через туман тонкостінний
Ти проникатимеш в яр,
Де заховалися квіти,
Затишок з листя нап’яв.
Просвітком стрінеш кохання,
Що заблукало бажав.
Сполохом серце здригалось
Та дереньчала душа.