Світанком стрепенувся стиглий серпень

Leon Clerk

Читателей на странице:


Світанком стрепенувся стиглий серпень,
Солодкі сипле сонячні сливки.
Сумує стомлено самотнє серце,
Серпанок стелиться стіжком сівким.
Сором’язливо споглядає сонце,
Співають славнозвісні солов’ ї.
Стає сп’янілий сад солодшим,
Схвильовано стовбичать сни сумні.
Стрімкий струмок спадає соковито,
Скрегоче старомодно стрекоза.
Синіють степом свічами сокирки,
Сповільнена сум’ ятиці сльоза.
Спізніло сіє сітку спозарання
Сухою скошена се сіножать.
Спішиш старанно сісти споглядати,
Статкує серпень свято спориша.
Суцвіття сіменить світами себто,
Сьогодні саме слічною ставай.
Струмують свіжо ставлення свячені,
Сніданок споготуй собі сама.

© Leon Clerk


5 1 vote
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

4 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Зоя Мищук
Премиум-автор
09.08.2020 10:19 пп

Дуже гарно,Леоне!

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
11.08.2020 8:42 пп

Вірш наскрізь метафоричний, вони «шикують» майже в кожному рядочку — такі вишукані й неповторні. Зачарувала, Леоне, Ваша поезія!