Читателей на странице:
Утомлений серпень прийшов із далеких доріг.
Я ж так не хотіла відпускать чарівний липень,
Янтарний мед соняхів, запашні сінокоси…
Та передвісник осені присів на мій поріг.
Вже гуртує на луках він птахів до вирію,
А сивій зозулі від нього вручає ключі.
Сохнуть трави, відцвітають на полі квіти
Й прохолодою хтось втаємничено дише вночі.
Сад вже трішки побляк, гучно падають груші.
Абрикоси і сливи бубонять між собою.
Усміхаються сонцем налиті персики.
Моє літечко-літо, будь ще довго зі мною.