Читателей на странице:
Де небо зійшло на землю –
Багряно-червоне сонце.
Захоплює – милуюся.
Ніч заглядає в віконце.
Аж раптом стає страшно…
Кривавий диск небокраю.
За ним ховається день.
Морок ночі швидко сідає.
На серці чомусь важко.
День за краєчок тримаю.
Бачу полоску світла –
Її я не відпускаю.
Темно стає, дуже темно.
Війнуло свіжим вітром.
Дерева тінями стали.
Закутала темінь, що квітло.
Здається, пливуть примари.
Хижі очі їхні помітно.
Раптом серце зраділо —
Завтра засяє світло.
Дуже захопливо, позитивно, вражаюче і гарно, пані Валентино))
Дякую, Леоне!