Читателей на странице:
Не сумуй, прошу, за літом,
Як кохання цвістиме,
Тоді буде все замітно,
Зокрема, що красива.
У тендітному безмов’ї
Не ошукуй причини,
Для маленької любові
Краще серце відчиниш.
Щоб вітри там не зривались,
Не лишали нам пустки,
Не чіплялися зухвало,
Твоє личко надкусять.
Опріч світу твій світогляд
Тінь не кине на дармо.
Що кохаю, усвідомлю,
Подивлюсь, яка гарна.
Порозгоню хмари темні,
Ти світитимеш сонцем,
Зорі-цілунки на стегнах,
Їх побільше попросиш.
Ублажати напівсонно,
Квіт медвяний — натхнення.
Не сховає обрій сонця,
Ранком милим наткнешся.
Ми не спали, скажеш, разом,
Ніч провели в цілунках,
Неповторно іншим разом,
Подив знову застука.
Як чудово, яскраво, душевно!
Щиро дякую.
Очень душевно! Создает настроение! Спасибо!
Благодарю Вас!
Щиро і відверто, чуттєво і закохано про найпотаємніші почуття і відчуття! Це Вам, Леоне, як і завжди гарно вдається!
Дуже вдячний Вам!