Читателей на странице:
Коли були занадто молодими,
подобалось нам літо божевільно.
Солодкі вибирали сочні дині,
які нагадують принади жінки.
Купались в сонячному водограї,
збирали ніччю місячне каміння.
Найкращі подарунки вибирали,
кохати добре серцем ще не вміли.
Чарівні квіти милували очі,
а подихи вбирали поцілунки.
Чекали від безсоння мить щоночі,
щоб на єдвабне щастя посягнути.
Метелики, що бавились росою,
літали вільно зграйками у лузі.
Захоплювалися життя красою,
яка розлита в сонячній окрузі.
Проходили щасливі швидко роки,
досвідчені ставали у коханні.
Бажання всі випереджали кроки,
у почуттях улюблену прихвалюй.
Насичує нас знов чудове літо,
у пахощах натхнення пробиває.
Кохання ніжно усмішку леліє,
ще далі іскорками б’є на спалах.
Бо ти зваблива, мила і красива,
такою зостаєшся нині досі.
Десь відблиски волосся посивіло,
але душа завжди сяйлива сонцем.
Душевно)
Спасибі.
«Купались в сонячному водограї,
збирали ніччю місячне каміння.
Найкращі подарунки вибирали,
кохати добре серцем ще не вміли».
Солнечно, ярко, волшебно! Чудесное стихотворение!
Леон, желаю Вам счастливого лета и всего самого наилучшего!
Благодарю Вас.
Чудово і зворушливо! Умієте ж Ви, Леоне, писати про найпрекрасніше й найсвітліше! Дякую Вам!