На тлі блакитнім хутір, гай і поле

Leon Clerk

Читателей на странице:

На тлі блакитнім хутір, гай і поле,
Серпанок щойно починає жить.
Спокійний спить наплив уже звідколи
На коливаннях колосистих жить.
Легенький туманець і вітер теплий
По трав’янистих ковдрах сновига.
Ледь пробивається тьмянкий на небі
Промінчик соняхового пруга.
Світанком сонечко розплющить очі,
Побагряніє, зажвавіша сміх.
Пора минула чорнобровки-ночі,
Прозорий день як м’якісно проліг.
Ранкові розім’ яння, позіх, цмоки,
Потягування вгору рук і пліч
І свіжовітрення йдуть прохолодні,
Тірлінькання співзвуччя увсебіч.
Неначе пробадьорюється сила,
Занурена у нуртах свіжих вод,
І пісня працю вийти запросила,
Не вичисляючи на подоход.
Дівчаче личко глянуло на ґанку
І посмішка промінчаста, й вуста.
Такий їй радісний сподобавсь ранок,
Змістовно кучерява прядь зліта.
Ах, гарно ниньки зустрічати любість,
Яка прекрасна днина настає.
Квіткові пуп’янки рожевість гублять,
Наснагу любування сонце ллє.