Недосказане

Leon Clerk

Читателей на странице:


… А от очі щоб були сонцями,
А щоб щоки — гладенькі хмаринки.
І щоб було за що похвалити,
Бо здійснилось, все що обіцяли.
Ми були б як зірки нерозлучні,
Наче янголи з крилами разом.
Помирати? Лягали б кохати,
Як найкращих застукали учнів.
Кольори семицвітні веселки
На тілах розмальовані пензлем,
А губами по шкірі хай пестять
Як світила промінням небесні.
Отоді всі щасливі би стали,
Як забули надходжену старість.

© Leon Clerk


5 1 vote
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest


6 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Алексей Петруня
Премиум-автор
18.06.2020 11:29 пп

Отоді всі щасливі би стали,
Як забули надходжену старість
 
Так, це вічна мрія людства…

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
19.06.2020 3:48 пп

Нехай так буде і в житті як у цьому емоційно-трепетному вірші! Мені здається, що Ви, Леоне, дуже чутлива людина, тому з-під Вашого поетичного пера виходять завжди щирі, душевні, проникливі й чуттєві рядки.

Светлана Камышная-Терещенко
Премиум-автор
19.06.2020 10:48 пп

Поетично і щиро, і гарно, хай в любові у вас буде парно. Лебединого щастя до віку, і кохання вам замість всіх ліків.