Читателей на странице:
Прийшли на світ, щоби кохати,
Але зустріли засторогу:
Якщо ти будеш мати вади,
Тебе почнуть колесувати.
Дитину хочуть лиш здорову.
Прекрасно знають, що не винні,
Але такою стала дійсність.
Ще ненародженій дитині
Виносять вирок в середині,
До абортації причислив.
А як вона хотіла жити
І бачити творіння боже.
Аби її ще полюбили,
Сама любила всіх щосили.
Своє ти серце потривожиш.
Не будь суддею для кормиги,
Життя дароване не знищ.
Природу хочуть підкорити,
Нашкодити, осиротити,
Себе доглянути щоб лиш.
А світ стає немов пустеля,
Горби, бархани і степи.
Пустує двір і в нім оселя,
Понурі люди, не веселі.
Малого щастя не убий!
«Малого щастя не убий!»
Дай шанс йому відкрити очі
І закричати на весь світ:
Я ваше сонечко хороше,
Прийміть мене і полюбіть!
Гарно, дякую.