Ледь жевріє зоря на небі

Leon Clerk

Читателей на странице:

Ледь жевріє зоря на небі,
Її густі прикрили хмари.
Давай з тобою зазирнемо
Туди, де зірку приховали.
Серед узвилистої туги,
На пересічній гострій смузі
Кохання передзвони чули,
Сором’язливо завовтузивсь.
Як злодій з добрими очима,
Прим’яв траву болеголову,
Вуста пекельно загірчили,
Навпомацки шукав любові.
Не велись опіумні війни,
З розбещення і дітовбивства,
Ми один одним завинили,
Від гордих нелюбів навмисне.
Обставини були лукаві,
Коли збагачення жадали.
З природи поклику злягали,
На жалюгідність жав чимдалі.
Не бідолашні, але ниці,
Запалювали зірку зночі.
На віру спробував зійтися,
Не знали саме чого хочуть.
На противагу перепонам
Життя пригнічене кохали.
Емоціями переповнись
З незручностей, нестач, прогалин.
Не зловживай дарів любові,
Щоб радості в тім не прогавив.