Читателей на странице:
Неначе мрійка задзеркалля,
Чудовий образ на палітрі,
Ти, як красуня, виглядала,
Маленька дівчинка тендітна.
Запишена і простодушна,
У квітах бавлено кохалась,
Натрапив на перлинку з мушлі,
Під вітерцем від опахала.
Зелені кліпа оченята,
Всміхаються багряні губки,
А щоки біло-рожуваті
Вітрилами нап’яла цупко.
Полохала з водойми рибки,
Що плескались на блиск грайливо.
На жаль, не спійме, превеликий,
Або ж рибалити не вміла.
З осоння лискає животик,
Дрібочуть травами аж ніжки.
Квітки пелехає червоні,
Що дзвонять пуп’янками ніжно.
Танком зворушена поляна,
Всі мешканці живі й казкові
На гарну дівчинку поглянуть,
Яка милується в любові.
Яка ж гарнесенька Ваша, Леоне, дівчинка, що кохалася у квітах — тендітна, запишена і простодушна!
Моя! Дякую Вам.