Читателей на странице:
На ваше, вибач, я скажу – пусте!
На ваше, вибач, я скажу – пусте!
Щаслива я, що за вікном бузок росте.
Він очі мої пестить цвітом, кожну весну.
Він красоту несе в собі небесну.
На ваше, вибач, я скажу – пусте!
На перший погляд, слово це просте.
Та в ньому море доброти.
Як у бузку, весною, красоти.
На ваше, вибач, я скажу – пусте!
Хай років сто, бузок росте.
І радує людей в окрузі.
Обожнюю я вас, ви мої друзі.
На ваше, вибач, я скажу – пусте!
Хай доброта в душі у кожного росте.
Всі помилки я пробачаю.
Щаслива я, я новий день встрічаю .
Божественно! І ніжно, і пестливо. А головне, що Ви щаслива.
Дякую!
Мы щасливі, що живі і можемо робити добро….
Бажаю божих благословень.
На ваше вибач, я скажу – пусте!
І хай любов в душі цвіте,
Неспокій, сум – усе мине…
Любіть! Життя у нас одне!
Наташа, дуже зворушливий вірш! Дякую вам!
Дякую за підтримку і розуміння,.
Мені приємні ваші відгуки.
🌹🌹🌹