Светлана Петрина. Ти займи мені чергу в рай…

Конкурс "Всемирный день поэзии"

Читателей на странице:

Ти займи мені чергу в рай, 
Я не маю часу і змоги, 
І не знаю, де ці пороги, 
Що ведуть в обіцяний край.
Ти займи мені чергу в сніг, 
Де сніжинки цілують обличчя, 
Це такий дивовижний звичай, 
Доля в долю кристалами криг.
Ти займи мені чергу в дощ, 
Бо давно вже не чула зливи, 
Не була… Так давно щаслива,
Не стояла в перетинку площ. 
Ти займи мені чергу, а я… 
Доварю ще оте варення, 
Що із яблука… І щоденно, 
Буде яблуко це на гіллях.
Ти займи мені чергу в рай… 
Тільки яблука… 
Не віддай…

© Светлана Петрина