Татьяна Волошина

Lecteurs de la page:



Ти кличеш мене у вирій 
(Хоч вирію-то нема).
Крізь вікна в мою квартиру 
Поглипуєш крадькома.

Торкаєш крилом гарячим.
(В одежині – а пече).
Ну що ти, скажи, не бачиш: 
Тебе не чекали ще.

Тебе тільки вітер босий 
Цілує, немов жону…
І ранок, що в папіроси 
Все листячко загорнув.

Тебе тільки небо сіре
Жадає. І порох площ. 
Крізь вікна в мою квартиру 
Поглипуєш. Осінь-дощ…

© Татьяна Волошина

ID Премиум-автора: PA2042538

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (4 оценок, среднее: 4,00 из 5)
Loading... Реклама

    Татьяна Волошина

    ID Премиум-автора: PA2042538

    3 commentaires

    Тетяна Петренко · 04.11.2019 à 11:23

    Браво,Тетяно! Прекрасна поєзія,прекрасний сюжет! Дякую за задоволення читати такі вірші!

    діма руденко · 06.11.2019 à 10:37

    Браво,Тетяна вікторівна Прекрасна поєзія,прекрасний сюжет! Дякую за задоволення читати такі вірші!

    Laisser un commentaire

    Votre adresse de messagerie ne sera pas publiée. Les champs obligatoires sont indiqués avec *