Читателей на странице:
Думки – покосами,
Стежками босими
Омиті спогади росами, росами!
Дзвінкоголосими,
А нині – млосними
Прохаю милості в осені, осені!
Вона – осяяна,
Намарне згаяна,
Від сонця шаблею краяна, краяна!
З дощами вінчана,
Вітрами вічними
Переполохана, січена, січена.
Душа розхристана,
Давно освистана,
Знов розсипається іскрами, іскрами!
Думками босими
Поміж покосами
Гріхи спокутую осені, осені…
Браво…. Замечательно, читается, как поётся.
Творческого вдохновения и побед . ???
Благодарю! И Вам новых творческих находок и всех благ!???
Дуже гарна дума. Слова ллються немов пісня, аж душа співає під час читання
Дуже вдячна за добрі слова, Тамаро! Нехай Вам щастить!